Появою пакету світ зобов’язаний готичній Європі, точніше Франції 11-14 ст. Власне слово – «паркет» походить від французького «parquet» – невеликий парк, згодом невелику частину вітальні покриту килимом. Звідси мода на фанерований паркет для оздоби приміщень розповсюдилася по всій Європі. Щитові та мозаїчні паркети, спочатку в замках та палацах, згодом в будинках заможних міщан, купців, лихварів епохи бароко та рококо стали найбільшим творчим досягненням в цьому ремеслі. Паркетом покривалася не лише підлога, а й стіни та стеля.
У будинках вельмож та знаті підлогу почали викладати дошками оригінальної форми із порід різних дерев, які формували неймовірні на той час візерунки. До того часу підлога в житлових приміщеннях покривалася звичайними дошками, зазвичай погано обробленими, які викликали нудьгу, хай і покривалися лаком чи фарбою. Саме тоді виникла думка розділити масивну дошку на дощечки певної геометричної форми, які, викладені особливим чином, створювали найнеймовірніші візерунки та орнаменти і урізноманітнювали сірий побут людей. Згодом паркет стає обов’язковою частиною інтер’єрів замків та палаців, віталень та танцювальних залів, багатих людей.
У 16 ст. паркет почали викладати з дубових дощечок, візерунком «в ялинку» а підлога називалася «косящатою». Дерев’яні планки настилалися на грубо розпилену основу з м’яких порід деревини.
У 17 ст. паркет клали на вапнякову основу, замішану зі смолою, а шви замазували вапном. На стиках підлоги та стіни викладали дубові бордюри.
Європейський паркет 18 ст. можна порівняти з мистецтвом килимів чи мозаїки. Специфічний орнамент вручну викладався з різнобарвних дерев’яних плиток або інкрустувався в цільну дерев’яну основу – такий паркет отримав назву «художній». Мода того часу вимагала геометричні малюнки паркету – куби, ромби, квадрати, хрести, багатокутні зірки, що складало основну частину простору підлоги, яка визначала не лише художній вибір, а й простоту виробництва паркетних планок. У деяких випадках використовували інкрустацію із слонової кістки, перлин, мушель, перламутру.
У 19 ст. паркет починають виробляти на фабриках, тобто у промислових масштабах. До цього виробляли в мануфактурах. Перехід до промислових масштабів призвів до здешевлення вартості паркетних підлог та спрощення орнаменту паркетів. Однак стійкий попит зберігався і на паркет ручної укладки. Багато «інкрустовані» підлоги тієї епохи по філігранності виконання не поступалися розкішної палацової меблів. Були розроблені нові технології обробки та застосування нових хімічних реактивів, що підняло паркет до нових висот.
У 20 ст. фабричний паркет широко застосовується при будівництві житлових приміщень, різних громадських та урядових установ. Художній паркет практично зникає приблизно до середини століття, що пояснюється двома світовими війнами та економічною кризою 1930-х років. Домінуючим стилем на початку століття був «арт-деко», де геометричні форми не потребували художнього паркету. Майстри художнього паркету займаються майже виключно реставрацією пам’яток архітектури та історії. Досить рідкі замовлення заможних людей в Європі та США складали невеликий відсоток всього замовлення паркету.
Сьогодні, у 21 ст., використовуються найрізноманітніші види паркету. Так, зараз широко застосовується поруч зі звичайним паркетом і художній. Складно сказати, чи комп’ютерні технології повністю розкрили нам таємниці паркетних майстрів попередніх епох.
Найбільшою окрасою паркету, як тоді, так і зараз, є природнє забарвлення деревини, тому паркет в сонячному сяйві починає виблискувати найнеймовірнішими відтінками. Невичерпним полем діяльності для творчих архітекторів є фактура і текстура, кольорова гама деревини. Зріз деревини кладуть під кутами з різним направленням фактури волокон, створюючи оригінальний малюнок паркету. Ефірні масла, що знаходяться в деревині, мають не лише ароматичні властивості а й лікувальні. По такому паркету радять ходити босоніж.
Художній паркет часто вироблявся окремими щитами, який викладався на сітку з міцної сухої деревини. Ця історично складена технологія послужила основою для теперішніх модульних паркетів. Сьогодні наша компанія виробляє модулі геометричного та художнього паркету.
В якості матеріалу для виготовлення художніх паркетів використовуються різні породи дерев: береза, горіх, сосна, модрина, клен, бук, дуб, граб, ясен, граб, вишня, яблуня, вільха, кизил, бразильські породи – якандр (різновид палісандру), жикитба (шовковиця), цебра, чефраз, африканські породи – дусія, іроко, сапелі, акаджо, цінні і дорогі породи деревини – чорне ебенове дерево, палісандр, амарант, жовте та червоне сандалове дерево,тютюнове дерево, лимонне дерево, карачаг, атласне, залізне, тис, кипарис, туя та багато інших.
Без краплі сумніву – паркет є одним з найкращих винаходів людства, що робить зручним побут людини, повертає зв’язок з природою та вишукано підкреслює традиційні цінності.
